|
Автор: Мирослав і Мирослава Зуєнко (м. Запоріжжя)
|
|

Осіннє Рівнодення є однією з чотирьох енергетичних точок року – (весняне й осіннє Рівнодення зимове та літнє Сонцестояння), які споконвіку відзначалися людською спільнотою як свята природної сили. У 2009 році Сонце пройде точку Осіннього Рівнодення 23-го вересня в 0 год. 18 хв. за Київським часом.
В космічному вимірі Осіннє Рівнодення є початком астрономічної осени, час коли у природі настають тиша і спокій, які сприяють зосередженості, схильності до медитативних розмірковувань про красу і гармонію Світу.
|
|
Автор: Мирослав Зуєнко «Арійський Шлях»
|
|

Шановна пані Зоряно, прочитав Вашу статтю. Питання які Ви ставите є дійсно важливими для складання і узгодження рідновірських календарів. Висловлю деякі свої міркування стосовно деяких тез, котрі виголошені у статті.
Перебуваючи в рідновірському русі з середини 90-х років досить добре пам’ятаю, як і ким творилися деякі Свята і їх календарні дати. Нажаль, часто траплялося так, що якась дієва людина стверджувала і широко розрекламовувала свою думку, намагаючись бути першою (немов би застовбивши територію), а до її думки приставали інші рідновіри, не піддаючи проголошені твердження логічному аналізу, переписуючи першопроголошене кимось твердження один у одного як вже усталену істину, яка начебто дійшла до нас із глибини віків.
|
|
Автор: Зоряна Дорош
|
|

Волею Долі мені випало минулого року досить активно займатися дослідженням рідновірського календаря, оскільки мене попросили вести відповідну сторінку в газеті "Сота свободи". Ведучи цю сторінку я намагалась подавати інформацію максимально об’єктивно, опрацьовуючи календарі різних рідновірських течій і різних авторів. Цього ж року довелось продовжити свої дослідження в цьому напрямку, оскільки на черговій конференції об'єднання рідновірських громад, яке цього року отримало назву "Собор українських звичаєвих громад" мене було обрано співголовою комісії Собору по питаннях календаря.
|
|
Автор: Олесь Фисун
|
|
Вівторок, 19 травня 2009, 08:51 |
|

На землях українських видніються незчисленні кургани, могили. Великі. Маленькі. Багато з них нині розриті. Розкопані. Понівечені. З часів дуже давніх постали вони, як документи нашої трагічної історії й забутої, як сліди колишніх звитяг, не відомих сучасному мешканцеві нашої країни. “Німі пам’ятники слави і неслави” (Тарас Шевченко).
Свідомість українця від народження пройнята видивом образів могил, курганів, горбів, сповнених загадкового змісту.
|
|
Автор: Миробор Данильчук
|
|

Сьогодні вже впевнено можна стверджувати, що шлях, яким йшло наше суспільство останні кілька століть, призвів до глибокого і всеохоплюючого занепаду. Причина тому – відсутність національної еліти.
Давно вже люди помітили явище циклічності усіх життєвих процесів. Коло за колом життя проходить певні етапи: літо змінює зима, день – ніч, розквіт – занепад. Проте, як за зимою знову настає літо, так за занепадом буде розквіт.
Маємо усвідомити, що такий процес є невідворотнім і всеохоплюючим. Горе тому народу, який потрапив у етап занепаду без гідної еліти, ще гірше тим, хто стоїть на межі підйому, проте не має провідників. Це шлях у провалля, це розірване коло.
|
|
Автор: Киян Охтин
|
|
Десь півроку тому, вже й не пам’ятаю де саме – чи на Петрівці, чи на Майдані, побачив дитячу розмальовку «Зошит перший:Трипільська культура. Розмальовка для дітей з елементами народознавства, історії, археології та сакральних знань українського народу.». Зрадів несказанно: хтось-та думає про дітей і намагається щось зробити! Хто ж це зважився на такий подвиг? На обкладинці імена Оксана Перегуда і Микола Фєдін. В переднім слові сказано: «Книжечка підготовлена до друку завдяки роботі викладача і вихователя Київської гімназії «ГАРМОНІЯ» - Перегуди Оксани Миколаївни, та моральної підтримки – Чернякова Івана Тихоновича, Українського Благодійного Фонду «Трипілля»». Заключне слово Вадима Перегуди.
|
|
Автор: Під ред. Добжанського Е.І.
|
|

Божий Закон не можна підміняти законами людей, навіть самих видатних
Перш ніж пояснити свою точку зору на цю визначальну проблему, що окреслена у назві роботи, необхідно зазначити два головні вихідні ключові моменти, які не тільки дозволяють більш об’єктивно подивитися на витоки українського Звичаю, але й відчути їх глибинність та правічність. Нарізно вони досліджені і відомі давно, але коли їх застосувати одночасно, то кінцеві результати дещо несподівані.
|
|

Комісія ВІЧА Українських Рідновірів по ЗВИЧАЮ розглянула питання про відповідність народній Звичаєвості Обрядових дій з Хлібом в практиці громад Рідної Віри.
Необхідність такого аналізу була викликана непоодинокими випадками несприйняття і осуду місцевим населенням фактів спалення Хліба під час проведення Обрядів Рідної Віри.
|
|
|