Осt.5,2009

«Український етнос в добу глобалізації:
від етномережі до глобальної держави-громади»
Сучасна доба ставить перед етносами світу питання виживання і процвітання. Ці питання завжди стояли перед любим етносом, але для сучасної доби вони поставлені по-новому, бо світ змінився. Світ став глобальним економічно і світ став єдиним комунікаційно. Це внесло свої альтернативи для етнічного розвитку.

Чи можуть етноси вижити в цій новій парадигмі змін? Особливо гостро це питання стоїть перед Європейськими етносами, які мають неймовірно низький рівень народжуваності і підвержені навалі інших, в більшості арабських, народів?

Чи потрібно виживати? Може треба віддатися хвилі культурних змін і стати чимось іншим, прийняти чужу культуру і продовжувати жити нею? Адже це вже було в історії? Чи не так? Попробуємо розібратися в цих питаннях.

Кожен, хто користується зараз інтернетом, знає, що світ змінюється глобально і дуже швидко. Нові можливості спілкування, які більше не обмежені кордонами держави, навіть законами, до чогось нас ведуть, щось породжують. Напевно ви звернули також увагу на те, що таке глобальне спілкування найбільш інтенсивне серед людей споріднених культур, серед одного етносу. Така світове віртуальне спілкування етносу отримало в Україні назву «етномережі», починаючи з 2000-го року, після статті на цю тему надрукованої в журналі «Перехід-І\/».

Етномережі ясно показують, що етноси живуть не тільки в країнах з яких вийшли, а по всьому світу. Давайте розглянемо реальний стан існуючих націй чи етносів і постараємося зрозуміти, як вони насправді існують і розвиваються в світі?

Для цього почнемо з запитання: Для Чого людина живе?
Моя відповідь така: Людина живе для того, щоб бути щасливою, вона живе заради свого персонального щастя.

Відразу хтось запитає - А як досягти людського щастя і чи має значення етнічне середовище для знаходження щастя?

Моя Доповідь попробує це питання трошки освітити.

В своєму житті людина, в першу чергу, покладається на саму себе, на свій власний розумовий і фізичний капітал. Слово капітал по-українські можна назвати надбанням. Так от, розум людини і фізичне здоров'я є надбаннями великої життєвої цінності. Вони є найбільшими цінностями людини для успішного індивідуального життя. Та чи є ці цінності самодостатніми для Щастя? Чи може ще щось інше необхідно мати? Безумовно, що треба мати ще щось!

Навіть найбільш незалежна і успішна людина не може існувати одна - їй потрібні інші люди, їх підтримка, увага, любов. Власне, з цих первинних потреб спілкування вийшли всі культури і наша цивілізація, звідси вийшли всі форми суспільного існування
людини. Однією із основних форм суспільного існування людини є національне існування За це трошки пізніше.

Спочатку розглянемо детальніше саме спілкування людини. Воно має різні рівні.
> Першим рівнем є спілкування з самим собою,
із своїми думками і своєю свідомістю.
> Наступним рівнем спілкування є найближчі люди - сім'я.
> Наступний рівень - родичі і друзі - це розширена сім'я.
> Наступний рівень - люди твоєї нації або етносу, раси.
> Останній рівень - всі інші люди світу.

Із перерахованих 5-й рівнів спілкування - сам, сім'я, рідня, нація, і людство, тільки один рівень належить до категорії, яка не завжди існує. Це категорія нації або етносу. Різницю між нацією і етносом я означу пізніше.

Тільки категорія нації або етносу є ніби штучною, нестабільною категорією суспільного існування. В той же час якраз ця категорія змінює світ найбільше, бо є категорією культурного розвитку людства, найбільшою Культуро-Творчою Силою в світі. Ніщо не змінює світ більше ніж це роблять нації. Людство, як форма існування, не змінює світ само по-собі, бо воно є інтегральним елементом національних спільностей людей.

Чи можливо щоб людина сама, без нації, була творчим елементом у світі? Адже все твориться окремою людиною. Це так, все твориться окремою людиною, але людина, сама, без належності до нації, не здатна творити нічого! Бо без нації людина не може мати те, що зветься культурою! Тому всіх людей, які НЕ споріднюють себе з якоюсь нацією, можна назвати безкультурними! Бо вони, по означенню, не мають, не несуть, ніякої специфічної культури.

Категорія «нація» означує форму існування людей, які проживають на обмеженій території і є виразом їх Духовних Сил та означенням їх унікальної культури. Ці духовні сили і культура і є джерелом творчого життя окремої людини. Категорія «етнос» є тим самим, що і нація, але без обмеження територією проживання. Тобто, нація - має територію, а етнос - ні. Етнос є більш загальним поняттям, ніж нація.

Таким чином, нація або етнос несуть духовну силу і культуру, яка діє на життя кожної людини, хоче того людина чи ні.

Візьмемо мову: це форма свідомості, яка об'єднує народ, яка формує людський світогляд в специфічному етнічно-психологічному напрямку. Ще Олександр Потебня писав, що злиття мов є небажаним явищем. «Якби об'єднання людства за мовою і взагалі за народністю було можливе, - пише він в «Естетиці словесної творчості», -воно було б згубне для загальнолюдської думки, як заміна багатьох чуттів одним». Денаціоналізація, за його словами, «зводиться на погане виховання, на моральну хворобу: на неповне користання наявними засобами сприйняття, засвоєння, впливу, на послаблення енергії думки, на мерзоту спустошення на місці витіснених, але нічим не замінених форм свідомості, на дезорганізацію суспільства, спідлення». Олександр Потебня також казав: - "асиміляція веде до соціальної деорганізації, деморальності і духовної "пустоти"".

Нація потрібна хоча б для того, щоб ми розмовляли однією мовою і якісно розуміли один одного, щоб ми відчували себе у колі своєї спільноти, як у себе вдома, щоб нас боронила наша національна держава. Це тільки початок користі. А далі - знайома їжа, звичаї, свята, глибоке розуміння один одного через культурне наслідство, спільну історію, віру. Список безкінечний. Головне в цьому списку - можливість творчості, яка всотується з молоком матері, плекається через національну освіту й мистецтво і розквітає в зрілому віці з джерел національної культури - тільки!

Якщо запитати: Для чого мені потрібна моя нація? То відповідь може бути такою: Нація тобі потрібна для твого персонального Щастя. Без нації персональне Щастя стає для людини малодоступним або й просто недосяжним.

Тож означимо, що таке нація, по-новому?

Нація - це соціальна енергія, яка єднає у одне ціле сукупність людей, для котрих стає великою цінністю мати усталену ідею співжиття, означену як Національний Спосіб Життя.

Поняття «нація» з'явилося в результаті формування націй, як соціальних формацій з державною структурою, яка несе чітко означену характеристику національної соціальної свідомості. Такі державні структури є явищем не таким давнім, хоча етноси існували завжди! Національні держави почали займати домінуюче місце в XX ст., де СПІЛЬНІСТЬ почала означати не тільки організаційний чи політичний, але й ДУХОВНИЙ аспект існування. Паскаль Манчіні, один з перших теоретиків поняття нації казав: «Територія, походження, мова, звичаї, традиції, історія, закони, релігія - вони означають природу нації, але це «мертва матерія без живого духу», бо «не оживлене свідомістю тіло не здатне стати національною особливістю».

Тож маємо наступні ознаки для слова «нація»: Нація - є формою існування суспільних єдностей,
- є виразом суспільних Духовних Сил,
- є означенням унікальної культури,
- є соціальна енергія, яка має духовну свідомість, і, накінець, Нація - є Спосіб Життя Етносу.

Я вже згадав коротко за майже всі ці ознаки, окрім останньої ознаки. Залишилось пояснити, що таке Етнічний Спосіб Життя?

Етнічний Спосіб Життя можна назвати сутністю життя народу. Різниця між термінами Сутність Життя і Спосіб Життя існує, але незначна. Термін Спосіб Життя є більш вживаним і ми будемо ним користуватися для наших цілей.

Етнічний Спосіб Життя - не обов'язково є соціальним строєм, хоча може його створювати і розвивати. Це не обов'язково є мова народу, хоча без неї немає
достатньої сили культури і розвитку. Це не обов'язково є релігія, хоча може бути з нею пов'язаним. Це навіть не є генетичним кодом, хоча без нього стираються ознаки Роду.

Держава не здатна створити Спосіб Життя, вона може його тільки оберігати. Створення Способу Життя є дією Духовних, Життєтворних сил великих етнічних масивів людей упродовж дуже довгого часу спільного життя. За цей довгий час спільного життя можуть змінюватися державні строї, релігії, технологічні епохи, соціальні \ формації, може пройти багато війн, багато переселень, групувань і перегрупувань, і так далі. Але упродовж усього цього часу існує Духовна Єдність Етносу, який творить свою, найвищу від усіх історій - етноісторію. Кожна етноісторія має одну сталу ознаку, яка і зветься Способом Життя. Таким чином можна сказати, що: Спосіб Життя - це ознака етноісторії народу.

Я дам ще одне визначення Способу Життя, яке більш направлене на окрему людину і її пошуки Щастя:
Спосіб Життя є соціальним середовищем, в якому людина вільно і натурально знаходить своє місце в житті і здатна відтворити свою духовну сутність і свій професійний талант найбільш повноцінно.

Якщо ми хочемо розбудувати Україну, то треба перейти до глибокого урозуміння Способу Життя нашої нації, тобто до урозуміння нашої ЕТНОІСТОРІЇ. Також, треба не тільки віднайти наш Спосіб Життя, але і почати ним жити.

Це було дуже коротко сказано про те, що таке етнічна культура. Нагадаю три її ознаки, які я назвав, - соціальна енергія, форма свідомості і спосіб життя.

Тепер можна поставити наше ізначальне запитання: То що ж насправді робиться в світі з етнічними культурами?

***
Як нам бути з розпорошенням етносів, яке існує в наш час, як бути з глобалізацією економічних відносин, яка розкидає етноси по всьому світу? Чи не знищує цей процес історичні надбання етнічних способів життя, досягнення їх культур?

Дехто вважає, що нації зникають і зникнуть в майбутньому, і житиме на Землі якесь одне споріднене плем'я землян, де всі будуть рівні, розмовлятимуть спільною мовою, матимуть подібний колір шкіри (сірий, напевно), і так далі. Ви відразу бачите, що це утопія, що ніколи так не буде, як не буде того, щоб на Землі всі дерева стали одинаковими, щоб залишився тільки один вид квітки, одна порода тварини, риби, комахи, і так далі... Ми всі різні і такими будемо.

Давайте проаналізуємо стан специфічно Українського етносу в світі.

Віктор Ющенко в промові до 18-ї річниці Дня Незалежності України сказав, що в світі проживає 70-ть міліонів українців. Напевно, він цю цифру не взяв з потолка, а отримав із чиїхось наукових досліджень. Приймемо цю цифру за базис, як сумарне українське населення Землі, але проаналізуємо суть цього факту.

В самій Україні, як відомо, живе приблизно 46 міліонів людей. Не кожен з них українець! Біля 10-и міліонів не вважають себе українцями зовсім, бо належать до інших етносів. Залишається 36-ть міліонів українців, серед яких напевно, не більше половини можна назвати справжніми українцями, тобто людьми з українською свідомістю. Інші ж є, як кажуть, ні те, ні се! Таким чином в Україні проживає не більше 18-и міліонів свідомих, справжніх, українців.

За кордоном, або в діаспорі, або в розпорошенні, проживає (давайте від 70-и міл. віднімемо 46) - буде біля 24 міліонів людей українського походження, серед яких набагато більший відсоток є свідомими українцями, вважається, що біля 70-и відсотків. Це означає, підрахуємо, що за кордоном проживає біля 17-и міліонів свідомих українців.

Таким чином, в Україні проживає 18-ть міліонів українців і за кордоном 17-ть міліонів. Це дуже важливий висновок, друзі. Навіть якщо цей висновок хоч приблизно правильний, чому є підстави вірити, то Україна і діаспора, якщо брати до уваги тільки свідомий етнос, є майже ОДНАКОВІ по населенню! Це також означає, що українців, насправді, не 70-ть міліонів, як пан президент каже, а тільки 36-ь. Інші 34-и міліони є баластом нації, який є важливий і відкидати його не треба, бо то є потенціал нації, але мова зараз йде тільки за свідомого українця, такого, який вважає себе українцем і ніким іншим, мова йде за українство, яке вже є національно пробуджене, а не за те, яке ще спить. Ми встановили, що 36-ть міліонів українців у світі вже є національно пробуджені, з яких 18-ть міліонів проживає в Україні і 17-ть у діаспорі.

Тепер розглянемо, як все це національно свідоме українство існує, як етнос, і діє, як етнос, в сучасну добу, і чому так?

Колись і до теперішнього часу етнос формувався, існував і розвивався в межах якоїсь обмеженої території Землі. Ця тенденція змінюється. У світі формується новий спосіб існування етносів, які від формування Способу Життя в територіальних межах переходять до формування Способу Життя в глобальних межах. Чи це дійсно так?

Вивчення етнічних спільностей показує кількість національних угрупувань на Землі не зменшується, а навпаки збільшується.

Наприклад, за пройдешнє століття в світі утворилося більше ста нових національних держав. Протягом цього століття, ХХІ-го, буде утворено, по прогнозах соціологів, більше 200-сот нових національних держав. Тобто світ ділиться все більше і більше по національних признаках. Чому? Що змінилося у світі?

Причиною цього є глобалізація економіки, яка потребує мобільності робочої сили. Іншою причиною є розвиток глобальних комунікаційних систем, особливо Інтернету.

Всі розвинені нації зараз розпорошуються по всій Землі.

Процес переселення народів існував і раніше, але він, як правило, закінчувався тим, що переселенці в далекі землі осідали і створювали нову націю. Так були створені,
скажемо, Ісландія, практично всі країни Європи, ближнього і дального сходу. Цей період переселення народів і творення нових етносів пройшов, закінчився, і, напевно, вже більше не повториться. Зараз іде інший процес - процес консолідації розпорошених по Землі етносів, консолідація їх духовних сил і творчих енергій в одну. В такій консолідації є великий зміст - це не тільки шлях збереження, виживання етносів, але також поступ етнічних культур до вищого рівня розвитку, з вищим рівнем свідомості, яка отримала назву - Космічна Свідомість!

Іде також процес розпадання багатонаціональних держав на їх національні складові, які пізніше об'єднуються у світові етноси. Наприклад, в Бельгії іде протистояння фламандців і валлонців, яке, за всіма прогнозами, скоро приведе до розколу країни на дві незалежні етнічні держави. В Іраку прагнуть стати незалежними курди і об'єднатися з курдами Турції, шиїти (етнічні перси) хочуть приєднатися до Ірану, а суні (етнічні араби) до арабів. Афганістан розколюється на паштунів, синдів, хазарів і інших. В Іспанії прагнуть незалежності баски і галійці, а в Британії - шотландці і Уельс. В англомовній Канаді бажає незалежності франкомовний Квебек, а від Росії хочуть відділитися не менше 20-ти різних народностей. Цей список можна продовжувати і продовжувати. Має місце факт, що світ продовжує ділитися за етнічними ознаками.

Націоналізм стає легітимною коректною політикою, яка веде до створення нових незалежних і процвітаючих держав. Люди починають розуміти політику націоналізму і підтримувати її.

Маємо два напрямки етнічного розвитку. По одному йде розпорошення етносів по всьому світу із їх традиційних територіальних групувань, чому допомагає глобалізація економіки. А по іншому напрямку йде консолідація цих розкиданих по всьому світу етнічних кусочків в нову форму існування - глобальний спосіб життя.

З часом новостворені СВІТОВІ ЕТНІЧНІ ЄДНОСТІ безумовно приведуть до нової форми соціальної формації, тобто до нової форми держави. Специфічно можна сказати так:

Територіальні Національні держави стають глобальними Етнічними державами.

Ця нова державна форма існування зараз активно означується, є в процесі творення, набирає легальної сили. Етномережі - це тільки одна її ознака. Багато країн вже давно визнають подвійне громадянство. Кількість таких країн збільшується. З'явилися нові форми легальної належності до свого етносу, як наприклад, Карта Поляка - це такий документ, який може отримати кожен поляк, який живе в діаспорі. Карта Поляка не є громадянством Польщі, а є підтвердженням етнічної належності до Польского етносу. Це є тільки один приклад, як нова форма держави є в активному процесі творення. її суттю стає Новий Спосіб Життя етносу - глобальний.

Українці також, як етнос, живуть не тільки в Україні, а по всьому світу, як було сказано, їх світова консолідація є зараз в процесі творення і веде до нової глобальної держави. УНГ (Українська Національна Громада) є прикладом цього процесу. Давайте, для зручності, назвемо цю майбутню Українську Глобальну Державу - Велика Орія.

Що ж Велика Орія може собою представляти, як соціальна структура? Чи це буде держава, обмежена кордонами? Чи буде вона мати одну релігію? Чи буде вона обмежена мовою? Чи буде обмежена генетичним кодом, тобто етнічно чиста? НІ !

Велика Орія не буде мати ніяких обмежень!

Велика Орія - це не територіальна національна держава, а світова етнічна єдність українців, які мають споріднений Спосіб Життя. Україна залишається їх центром, джерелом етнокультури, Святою Землею, з якої вийшли і виходять промені зв'язків до кожного її сина або дочки в усьому світі.

В середовищі Великої Орії буде існувати Велика Сила Духовної Єдності всіх її представників. Те, що ми зараз маємо цю розмову і маємо якусь спільність, є тому доказом!

Описана ідея Великої Орії може викликати багато запитань. Скажімо, як можна буде поєднати Спосіб Життя, який об'єднує українців в усьому світі, з місцевими законами проживання людини за кордоном? Тут можуть бути конфлікти. Так, можуть і будуть, але з розвитком всіх держав світу в подібному напрямку глобалізації етнічних спільнот, ці конфлікти будуть поступово вирішуватися міжнародними правами, як вони вирішуються уже зараз там, де є потреба. Карта Поляка є тому приклад.

На заключення хочу сказати, що сказане є більш детально описане в моїй книзі «Оріянство». Дякую за увагу.

Буду радий відповісти на ваші запитання.

Микола Пономаренко
Жовтень, 7517(2009) року
\/іrginia, USA

Завантажити книгу "ОРІЯНСТВО" Миколи Пономаренко  (pdf)

Комментарі (1)

...
Автор1: світодара, 10.02.2010

Ось яка річ ми зобов,язані оберігати своі звичаі та мову в час глоболізаціі.Створення Украінськоі Національноі Громади це дійсно потужна річ.Ми повинні себе та нащадків захистити та зберегти від знищення,як націі.

• 
• +0
• 
• 

Ім’я

Электронна адреса

Комментар

зменьшити | збільшити

Напишіть літери, що відобразилися

Додати комментар