

| Звернення Родового Вогнища Рідної Православної Віри до сповідників Рідної Віри в Україні сущих |
|
|
|
|
Достойні побратими і посестри, Тисячу років тому, після 988 р., на Русі розпочався планомірний геноцид слов’ян та слов’янської Віри. Привезені з чужини чорноризці виконуючи настанову своєї біблії: «І розвалите їхні жертовники, і поламаєте камінні стовпи для богів, і їхні святі дерева попалите в огні, а бовванів їхніх богів порубаєте, і вигубите їхнє ймення з того місця» (Біблія. П’ята книга Мойсеєва: 12 - 3.), осквернили тисячі святих місць Слов’янської Віри. Більшість з нас відродження державності в 1991 р. сприйняли, як сигнал до відновлення віковічної рідного звичаю та культури. З року в рік в селах та городах поставали нові громади рідновірів, які відроджували давні та засновували нові святилища, капища та гаї Рідних Богів. Діючи в рамках ст. 21 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», ми проголошували наші капища і святилища місцями паломництва. Але, нажаль, закони України для біблійників не вказівка і геноцид слов’янської культури розгорнувся з новою силою. Щороку ми спостерігаємо плюндрування та осквернення наших святинь. Як лиходії, вночі, під покровом темноти і невідання релігійні фанатики рубали, палили та нищили капища Рідних Богів. Цього річ, нахабство духовних зайд перейшло всілякі можливі межі. Вони вже не тихцем, а відкрито, серед білого дня, спалили капище Перуна в Медоборах та найнявши молодиків здійснили побиття рідновірів та їхніх духовних провідників, які прийшли захистити святиню. Останньою краплею в чаші нашого терпіння було повідомлення Голови Житомирської громади РУНВіри від 21 серпня 2009 р., про спалення неймовірно красивого, вражаючого своєю величністю, кумира Світовита в Новоград-Волинському (світлина додається). Родове Вогнище РПВ, пропонує, на певний час, забути про взаємні образи і звинувачення, об’єднатись заради спільного відстоювання історичної справедливості та законності. Ми вважаємо за потрібне скласти спільне звернення до державних та міжнародних органів про застосування усіх сил для припинення геноциду нашої прадавньої культури. Пропонуємо такі конкретні дії:
Зважаючи на відновлення усіма нами капища Перуна на Старокиївській горі 24 серпня 2009 р. означені нами кроки були б вкрай важливими та доцільними. Чекаємо на ваші думки та пропозиції. 21 серпня 7517 (2009) року Комментарі (8)
![]() Автор1: Vojtan, 02.09.2009
Не переконливо... Не вірю. Недоросли ви (в сенсі - усі рідновіри, а не лише РВ РПВ) ще до єднання. Ну хіба що "на певний час" (цікаво на скільки вас вистачить - день? два? мо' - три?..)
Автор1: Vojtan, 02.09.2009
Та й саме "Звернення" якесь недолуге...
Розібрати "по-кісточках", чи самі перепишете? Проте, який сенс переписувати, всеодно вже всі прочитали і "зацінили" (Раніше звернення і заяви РВ РПВ справляли краще враження! Чи то Волхви навички втратили, чи то перепоручили комусь та й не перевірили?..) Автор1: Vojtan, 12.09.2009
"Дружити проти когось" - дурне діло! І, хоч, як кажуть в народi, воно нехитре, але, заразом, і безтолкове. Тому і не вірю, шо з того щось вийде. Та й не відчувається щирості за тими словами Звернення, не відчувається готовности до взаємодії і співпраці... Та й "Наших б'ють!" - не відчувається, що це по-справжньому. Якось все надто кволо і надумано, наче так, для одписки (мовляв, от - і відреагували, і до благої справи усіх закликАли). Проте, це лише моє, можливо хибне, враження... Буду страшенно щасливий, якщо життя доведе, що я помилявся, бо нині я бачу, що найбільшу користь Рідній Вірі можна принести, записавшись у християнські фанатики й підбурюючи їх до виступів проти "паганих язичників"
Автор1: Vojtan, 18.09.2009
Давно оце дивлюсь - коли рідновіри вже припинять, як хлопчаки-переростки, мірятися "в кого довший" /меч, звісно... А Ви про що?/ Проте до "конструктиву": Ідея єднання гарна і правильна, от лише чомусь не надихають мене, пропозиції взяти косу з іншого боку і так косити. Бо без усвідомлення (всіх і кожного) ця ідея стане нІдея, будь-які дії будуть марними.
А що ж відбувається в Рідновірському русі?! На рівні проявлених дій наче вже заспокоїлись - запал стих, подекуди ще тривають суперечки, але вельми мляво... Це добре, це вже плюс! Проте, погляньмо що на внутрішньому рівні, рівні сприйняття, відчуттів. Кожен з духовних провідників має своє (звісно ж найвірніше) бачення і Рідної Віри, і того, куди і як вона має розвиватися. Кожен чітко бачить помилки і "проколи" інших, а, відтак має (чи десь-там вглибині плекає) претензії на те, щоб колись-там можливо об'єднати всіх під своїм мудрим керівництвом. Чи ж погодиться хто з них значно (не на рівні "моральної підтримки" і Автор1: Vojtan, 18.09.2009
Чи ж погодиться хто з них значно (не на рівні "моральної підтримки" з мінімальною участю) посилити "чужу" акцію, якщо більшість її "плодів" дістанеться іншим?!
З іншого боку, деякі "рЯдновіри" ("рядові" рідновіри) часто-густо теж переконані у власній конфесійній особливості, а то і "вищості"... От вам і передумови єдності!.. А ще додайте сюди краплину допомоги "духовних нащадків" тих, хто казали: "Розділяй і володарюй!" (Вони вже натренувалися на "Рухові", козацтві, на Спілці Письменників, і щоразу відпрацьовують технологію на чергових виборах...) От і дивіться які перспективи і шанси на єднання без зміни свідомості, без постійного усвідомлення, що в нас спільна мета, яка багато вища за власні амбіції та взаємні претензії. Автор1: Vojtan, 18.09.2009
Як Род Всевишній єдин і множественєн, так і Віра-Віда наша ПравоСлавна має бути (і є) єдиною і багатопроявною. Доречі, саме звідси - від нас, масонське "єдінство в многообразіі"! (дякувати Богам, і масони для нас дещо зберегли з нашої спадщини - бери і використовуй! ...і не лишень цей припис) Врешті-решт, всі ми робимо спільну справу /навіть Філарет з УПЦ КП робить "нашу" справу/) Нам нема чого ділити! Кожен потрібен на своєму місці! Кожен повинен робити те, до чого кличе його серце, його душа! Те, до чого його покликали Боги! Комусь - відроджувати "етнографічну" складову, комусь - "езотеричну"... Ніщо не є вищім за інше! ...і одне без іншого - це глухий кут, шлях в нікуди! Прийде час, і все воно знадобиться, і ніщо не буде зайвим. А покищо: Кожному - своє! (Це теж, доречі, наш прадавній /арійський/ принцип) І кожен повинен займатися своєю справою, не нав'язуючи іншим своє бачення і своє розуміння.
В головному - єдність, в другоряднім - свобода, і в усьому - любов! Автор1: Vojtan, 18.09.2009
В головному - єдність, в другоряднім - свобода, і в усьому - любов! Лише за такого розуміння можливе єднання. За таких умов можлива співпраця во Славу Божу й на благо Неньки-України і з християнами, і з крішнаїтами, і будь з ким (звісно, не йдеться про радикалів-фанатиків) . Тож, давайте, хоча б звикати до думки, що всі ми, хоч і по-різному, але робимо спільну справу. Звикати, що ми одна команда (хоч і поділена на різні загони). І згадувати про це не лишень тоді, як "прижме", а взагалі постійно і щодня.
Написати коментар
|
| Вірші про УкраїнуCлово 26/12/2008 | Яровит (м.Козятин) Кажуть предки культури не знали? |
ДослідженняПро Безодню 11/01/2009 | Iлля Баландюк Під поняттям "безодня" треба розуміти велике і глибоке джерело, що безперестанку б`є з-під землі, ніколи не зам [ ... ] |
ПісенникСлавим тебе, Сонце Краснеє 22/12/2008 | Володимир Яремчук
Вірші та музика Володимира Петровича Яремчука, Хор „Вольниця”
Славим тебе, Сонце Краснеє, | |
| Вірші про УкраїнуТОСКНО-ЖУРНО 29/01/2009 | Антоніна Гармаш (Литвин) Тоскно-журно бринить-завмирає | Інші статті | ||