|
Автор: Олеся Сінчук
|
|
Над Києвом - щасливий гомін струн,
Бандура кличе на дніпровські схили,
Там казка ожила! І неба крила
Землі співають: - Там святий Перун!
Як часто я на берегах Дніпра
Величний образ снами обіймала,
У мрій питала, у пісень питала -
Чому царює забуття пора?
Боги чекали - квітами в траві,
Громами юними, дубів буянням,
Приходили росою на світанні
І вірили, що душі в нас живі.
Та в мить одну тінь десяти століть
Розтала, вмита сяйвом життєдайним,
І воля підіймається з кайданів -
Перунів полк на березі стоїть!
Кумира ми у Київ понесем,
Віків коріння славою озветься,
І правда запалає в кожнім серці
Торкнеться космос до земних осель...
Співаєм Славу! розтає туман,
З Перуном ми - у мудрості і силі,
І хвилі справедливості омили
Історії бурхливий океан!
Вже сонцем проростає в нашу кров
Живий вогонь! Там, зітканий з багаття,
Перунів меч - для недругів - прокляття,
Перунів дар - для русичів - любов!
24 серпня, Київ, 2009
Олеся Сінчук |
|
|
Автор: Олеся Сінчук
|
|
До снів твоїх я доросту колись...
Там зайчик золотий живе у зорях,
Він сонечко народжує і гори
Там всі бажання радісні збулись
Там срібні душі... Там рожевий сніг,
Веселий вовк і добрі там акули...
Маленькі дітки Місяця поснули,
Чекають нас, щоб розбудили їх...
У снах твоїх сховаюсь хоч на мить,
І зайчика зустріну золотого!
І в серці світу зоряна дорога
Щасливими казками забринить!
м. Київ
http://olesia.hmarka.net |
|
Автор: Олеся Сінчук
|
|
В’ється красне сонечко золотою вишнею,
По безодні-моречку, по небеснім листячку,
По небеснім листячку, по земнім коріннячку,
по зеленім гіллячку, по рожевім цвітечку...
Білий вітер-велетень заплітає кісоньки
З лагідної вербоньки, з ніжної берізоньки,
заплітає хмарками, і дощами теплими,
і серцями добрими, і серцями щедрими!
Проростай, зерниночко, у землицю зоряну!
Свята намистиночки сіють люди-Орії!
Прокидайся, земленько, матінко величная,
кличуть діти-лебеді з вирію правічного!
Русь! Аратта сонячна! Небо – твоє серденько!
Зацвітай, калинонько! Завивайся, вербонько!
http://olesia.hmarka.net |
|
Автор: Олеся Сінчук
|
|
Купальський ранок – свято полуничне!
Торкаю серцем ягідки веселі,
А квіти пестять лагідну оселю,
А вітер сонце життєдайне кличе!
Ще не пливуть віночки за водою,
ще спить святої ночі таємниця...
Та пам’ятають теплі полуниці
Про кожен порух квітки вогняної!
м.Бровари,
21 червня
http://olesia.hmarka.net |
|
Автор: Олеся Сінчук
|
|
Коріння роду пророста в мені,
У таїну земля козацька кличе!
Біжу скоріш! Торкаюся обличчям
До рідних пагорбів… А юний сніг
Курличе під ногами дзвінко-дзвінко!
І сонця цвіт на береги Дніпра
Вже облітає… Ні, ще не пора!
Благаю, світло, зачекай хвилинку!
Дай обійняти скелі золоті,
Де славні «чайки» пращурів стояли!
Помчить душа за сиві перевали
В розбурханий порогами потік!
Помчить душа, щоби зібрати рід
На світле віче, на святу розмову,
І дух дідів повірить серця слову,
І раєм стане вмить стражденний світ!
http://olesia.hmarka.net |
|
Автор: Олеся Сінчук
|
|
Живу я там, де видубав Перун,
Де вмить послухались Дніпрові хвилі,
Бо Діти Сонця кликали… Бурхливий
І мудрий вітер обіймав кору
Дубів священних… Зоряні віки
Стелила Мати-Лада нам під ноги,
Ми серцем бачили святі дороги,
І йщли по них… Та сплинули віки,
Розтанули легенди, наче сни…
І залишився тільки вид з балкону
– Дніпро, закутий в промислову зону
І світле небо – кожної весни!
А серце вірить – заповітний гай
Ще забринить забутими піснями!
Біжу босоніж Києвом весняним,
І кличу знов: - Перуне, видубай!
http://olesia.hmarka.net |
|
Автор: Олеся Сінчук
|
|
У хвилях Бугу зоряних, стрімких
Купаються закохані лелеки,
Шумлять пороги… Кличе срібний клекіт,
Із юним вітром гомонять віки…
Поділля! Медом дихає земля,
Що годувала сонцем батька й діда..
Поглянь! На скелях – Лада, сяйвом вмита,
Розчісує косу… Бринять поля,
Співають струни сивих полинів,
Колосся хилить золотаві стебла
До трав густих… І пахне стежка тепла
Рожевим квітом із дитячих снів…
Садок старий задумався, затих,
У травах місяць яблука збирає…
Поділля спить… А небеса гойдають
Земний наш рай на крилах золотих…
с.Вигнанка, Немирівський район, вінничина 2008 |
|
Автор: Олеся Сінчук
|
|
Вінниця! Сонцем дорога заквітчана
Мрії жадає у світ перелляти!
Вінниця - вітру небесного дівчина
В кожному серці запалює свято.
Вінниця! Щастя солодкого струни
Я заплету у стежки твої чисті!
Котяться, котяться всесвіту луни,
Щоб не порвалось єднання намисто!
м. Вінниця |
|
Автор: Олеся Сінчук
|
|
Слов'яни! Зорі грають на долонях!
Течуть стежки Троянові над нами,
Дніпрові береги бринять бузками,
Ховаються в обіймах руж червоних...
Прислухайся! Коріння наше кличе
Солодким сяйвом, дивом променистим!
В долонях Лади - рідних душ намисто,
В потоках Дани - небеса правічні.
Ми у саду... Ми п'ємо ніч сріблясту -
Русини трьох держав! А Київ сяє!
І спів пташиний Всесвіт обіймає:
- Весна у серці! У єднанні - щастя!
Київ, травень, 2009
http://olesia.hmarka.net |
|
|
|
|
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 Наступна > Кінець >>
|
|
Сторінка 1 з 9 |
Найкращі вірші з любов’ю до України
